Це тісто у пакеті справжня знахідка. Воно не перекисає та витримує зберігання в холодильнику до 4 днів. А ще його можна заморожувати
Пиріжки – це смак мого дитинства, ті самі аромати з бабусиного будинку в селі, які неможливо забути. Секрет тієї легендарної випічки завжди у тісті. Воно має бути не просто м’яким, а буквально «як пух». За роки практики я вивів свою ідеальну формулу дріжджового тіста, яке виходить неймовірно ніжним та слухняним у роботі.
Приготуємо це фірмове тісто разом!
Для приготування вам знадобляться:
- молоко (1000 мл),
- пшеничне борошно (1300 г),
- цукор (4 ст. л.),
- сіль (1 ч. л.),
- олія (6 ст. л.)
- сирі дріжджі (44 г).
Головний секрет — у дріжджах та молоці. Я завжди використовую тільки тепле молоко, адже у гарячому дріжджі загинуть, а в холодному просто не прокинуться. У молоко всипаю цукор (дріжджі його обожнюють!) і додаю сирі дріжджі. Даю опарі постояти хвилин 15, поки не з’явиться характерна «шапочка», а потім вливаю олію.
Далі – борошно та сіль. Я замішую еластичне, трохи липке тісто. І ось мій авторський прийом: я не залишаю його біля батареї, а поділяю на частини, розкладаю по пакетах і відправляю в холодильник на кілька годин. Таке «холодне» піднесення робить текстуру випічки унікальною — пиріжки не черствіють і залишаються повітряними навіть наступного дня.
З цього обсягу виходить гора пиріжків для великої сім’ї, але якщо вам потрібно менше, просто сміливо діліть усі грамування навпіл. Тісто універсальне: воно ідеально підходить і для м’ясних ситних начинок, і для солодких ягідних пирогів.
З цього тіста пиріжки виходять однаково смачними і з капустою, і з ягодами – універсальна база для вашої творчості
Моя особиста порада: не забивайте тісто зайвою мукою при замісі. Краще змастіть руки олією — тоді пиріжки будуть по-справжньому легкими та таючими у роті.
Приємного апетиту!